Найчастіше пожежі на обжитих людиною територіях, на підприємствах виникають у зв'язку з порушенням технологічного режиму. Державою, для того, щоб запобігти пожежонебезпечним ситуаціям, створено спеціальні документи, що описують основи протипожежного захисту, проводяться різноманітні заходи щодо пожежної профілактики.

• технічні - заходи, до яких належать дотримання протипожежних правил, норм при проектуванні будівель, при влаштуванні електропроводів та обладнання, опалення, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання;
• експлуатаційні - своєчасні профілактичні огляди, ремонти та випробування технологічного обладнання;
• організаційні - заходи, що передбачають правильну експлуатацію машин та внутрішньозаводського транспорту, правильний утримання будівель, території, протипожежний інструктаж робітників та службовців, організацію добровільних пожежних дружин, пожежно-технічних комісій, видання наказів з питань посилення пожежної безпеки тощо;
• заходи режимного характеру – заборона куріння у невстановлених місцях, проведення зварювальних та інших вогневих робіт у пожежонебезпечних приміщеннях тощо.

Протипожежними перешкодами вважають стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбур-шлюзи та вікна, що відповідають ряду поданих вимог.

Наприклад, протипожежні двері, вікна та ворота у протипожежних стінах не повинні мати отворів і отворів, через які можуть проникати продукти горіння при пожежі, вони повинні мати межу вогнестійкості не менше 1,2 години, а протипожежні перекриття не менше 1 години; протипожежні стіни повинні бути виконані з негорючих матеріалів, мати межу вогнестійкості не менше 2,5 годин і спиратися на фундаменти, їх перевіряють на стійкість з урахуванням можливості одностороннього обвалення перекриттів та інших конструкцій під час пожежі.

Протипожежні розриви влаштовують між будинками для запобігання поширенню пожежі з однієї будівлі на іншу.

При визначенні вимог до протипожежних розривів враховують, що найбільшу небезпеку щодо можливого займання сусідніх будівель та споруд становить теплове випромінювання від вогнища пожежі.

Кількість теплоти, що приймається сусіднім з об'єктом, що горить, залежить від властивостей горючих матеріалів і температури полум'я, величини випромінюючої поверхні, площі світлових прорізів, групи займистості конструкцій, що захищають, наявності протипожежних перешкод, взаємного розташування будівель, метеорологічних умов і т.д.

Одним з основних факторів забезпечення пожежної безпеки не тільки в машинобудуванні, а й на інших промислових та комунальних об'єктах є застосування автоматичних засобів виявлення пожеж, які дозволяють сповістити черговий персонал про пожежу та місце її виникнення. Вони направляють на приймальну станцію по проводах перетворені на електричні сигнали певної форми неелектричні фізичні величини (випромінювання теплової та світлової енергії, рух частинок диму).

1. За способом дії:

• прилади ручної дії призначені для видачі дискретного сигналу при натисканні відповідної пускової кнопки;
• пристрої автоматичної дії для видачі дискретного сигналу при досягненні заданого значення фізичного параметра (температури, спектра світлового випромінювання, диму та ін.).

2. За принципом дії:

• максимальні - реагують на абсолютні величини контрольованого параметра та спрацьовують за певного його значення;
• диференціальні - реагують тільки швидкість зміни контрольованого параметра і спрацьовують лише за її певному значенні.

3. За способом перетворення необхідних фізичних величин:

• генераторні сповіщувачі, у яких зміна неелектричної величини викликає появу власної ЕРС;
• параметричні сповіщувачі, що перетворюють неелектричні величини електричні за допомогою допоміжного джерела струму.

4. За параметрами газоповітряного середовища, що викликає спрацювання пожежного сповіщувача:

• теплові;
• світлові;
• димові;
• кобміновані;
• ультразвукові.

5. За виконанням:

• сповіщувачі нормального виконання;
• вибухобезпечні;
• іскробезпечні;
• герметичні.

Для просторового виявлення вогнища загоряння та подачі сигналу тривоги призначені ультразвукові сповіщувачі. Він працює в такий спосіб. У контрольоване приміщення випромінюються ультразвукові хвилі. У цьому ж приміщенні розташовані приймальні перетворювачі, які, діючи подібно до звичайного мікрофону, перетворюють ультразвукові коливання повітря в електричний сигнал. Якщо в контрольованому приміщенні відсутнє коливання полум'я, то частота сигналу, що надходить від приймального перетворювача, буде відповідати випромінюваної частоті.

За наявності в приміщенні об'єктів, що рухаються, відбиті від них ультразвукові коливання матимуть частоту, відмінну від випромінюваної (ефект Доплера). Плюси ультразвукових сигналізацій – безінерційність, велика контрольована площа. Мінус – можливі помилкові спрацьовування.

Димові сповіщувачі, що працюють на принципі розсіювання частинками диму теплового випромінювання, називаються фотоелектричними, а ефект ослаблення іонізації повітряного міжелектродного проміжку димом - іонізаційними.

На принципі зміні електропровідності тіл, контактної різниці потенціалів, феромагнітних властивостей металів, зміні лінійних розмірів твердих тіл тощо будуються теплові сповіщувачі.

Теплові сповіщувачі максимальної дії спрацьовують за певної температури. Недолік таких приладів – залежність чутливості від довкілля. Диференціальні теплові сповіщувачі мають достатню чутливість, але малопридатні у приміщеннях, де можуть бути стрибки температури.